Дезінсекція

Декілька десятків видів членистоногих – комах та кліщів – віддавна живуть не тільки у безпосередній близькості до людини, але й населяють його житло. Деякі з них паразити і переносники збудників хвороб, інші пошкоджують будматеріали, меблі, харчові продукти. З такими небажаними сусідами доводиться боротися різними методами і засобами, тобто проводити дезінсекцію.

Дезінсекція – це комплекс профілактичних і винищувальних заходів для знищення і врегулювання кількості комах, які мають епідеміологічне і санітарно-гігієнічне значення, а саме:
1. Тарганів
2. Мурашок
3. Клопів
4. Бліх
5. Комарів
6. Мух
7. Вошей
8. Молі
9. Кліщів
10. Ос
Для правильного та раціонального планування заходів по знищенню побутових комах необхідно знати:

  • місця виплоду та концентрації членистоногих на різних стадіях їх розвитку,
  • ступінь зв’язку з людиною окремих видів комах,
  • динаміку їх чисельності,
  • вплив регулюючих факторів (природні, антропогенні),
  • знати механізм дії окремих груп інсектицидних препаратів і можливість виникнення стійких популяцій,
  • швидкість відродження чисельності популяцій різних видів комах після застосування до них біоцидних агентів.

ТАРГАНИ

tarakanТаргани – це одна з груп комах, яка широко розселилася у жилих квартирах та виробничих приміщеннях. Їх масова поява у більшості випадків свідчить про утримання будівель у незадовільному санітарному стані, хоча іноді таргани заселяють і відносно чисті приміщення. Нараховується більше 50 видів тарганів, але практичне значення мають тільки 8 з них, які мешкають в різних приміщеннях.
В приміщеннях таргани віддають перевагу теплим та вологим місцям. Вони заселяють кухні, знаходячись за холодильниками, плінтусами, в столах, за раковинами, ванні кімнати, туалети, сміттєпроводи, міжповерхові перекриття, підвали жилих та громадських будівель. Таргани їдять абсолютно все: одяг, гроші, книги, взуттєвий крем, меблі, мило, чорнило... У їхніх кишечниках водяться найпростіші організми, які допомагають перетравлювати неїстівні продукти. Дорослий рудий тарган здатен безболісно голодувати 40 днів. Таргани не відчувають радіації.
Синантропні види, які розмножуються у жилих і громадських будівлях часто у великій кількості, є показником не тільки незадовільного санітарного стану приміщень, але й переносниками цілого ряду збудників інфекційних захворювань людини і домашніх тварин, а також є джерелом алергенів.
Основне у боротьбі з тарганами - це дотримання елементарних гігєнічних правил і вжиття заходів, які направлені на ліквідацію місць їхнього харчування, джерел води і різноманітних сховищ на всіх видах об’єктів. Тільки проведення профілактичних заходів з наступним використанням хімічних засобів боротьби дає 100% результат!

МУРАХИ

murahiУ багатьох міських квартирах з’явились раніше невідомі квартиранти — крихітні жовто-руді мурашки.
Надзвичайно рухомі і ненажерливі мурахи надійно оселилися в наших оселях і, видно, непогано себе почувають, як в нових будинках з пустотілими порожнинами перекриттів між поверхами, прихованими батареями центрального парового опалення, так і в старих будинках з порожнинами між дерев’яними підлогами, системами дров’яного опалення, величезними підвіконнями, теплими підвалами і горищами. Особливо мурахи полюбляють оселятись в кухнях, їдальнях, пекарнях, лікарнях.
В умовах квартири мураха снує в пошуках їжі скрізь, не залишаючи без уваги найвіддаленіші куточки. Крім продуктів, її можна побачити в книжках, квіткових горщиках і навіть у власному ліжку. Раніше вважали, що мурахи для людини зовсім нешкідливі. Однак, нині доведено, що вона здатна переносити збудників багатьох інфекційних хвороб, викликати різноманітні шкіряні захворювання та алергію.

МУХИ

muhiМуха – це комаха з однією парою перепончатих крил, великою, дуже рухливою головою і ротовим апаратом у вигляді хоботка, який пристосований для смоктання чи підлизування рідини.
Основні види синантропних мух:

  • кімнатна муха
  • мала кімнатна муха
  • будинкова муха
  • базарна муха
  • муха-жигалка
  • сіра м’ясна муха
  • синя падальна муха
  • зелена падальна муха
  • дрозофіла

Розвиток синантропних мух відбувається у скопищі гниючих речовин, куди самки відкладають яйця. Більшість видів мух споживають харчові продукти, можливими харчовими відходами, фекальними масами, можуть підлизувати піт, слизові виділення. Перелітаючи з відходів на харчові продукти, мухи спричиняють їх забруднення і таким чином можуть розносити збудників цілого ряду захворювань. Наявність мух всередині приміщень свідчить про порушення санітарно-технічних норм.
Найефективнішим та найнадійнішим засобом проти мух є дотримання чистоти в приміщеннях при готуванні їжі, і збереження продуктів у недоступних для мух місцях, своєчасне видалення відходів і нечистот для запобігання виплоду в них мух, збір відходів у відра кришками, що щільно закриваються. Велике значення має знищення личинок і лялечок в місцях розвитку мух, і нарешті, знищення самих мух.

КОМАРІ

komarКомарі – це дрібні (4-7 мм) кровосисні двокрилі комахи. Тіло їх струнке, циліндричне, ноги довгі, тонкі, крила прозорі, у стані спокою складені над черевцем. На голові довгий, тонкий, колючий хоботок, який перевищує довжину голови у 3-4 рази.
Малярійні комарі активно нападають на людей. Чисельність малярійних комарів на території нашої країни досить велика. Епідеміологічне благополуччя на даний час досягається своєчасному виявленню і лікуванню хворих людей, які прибули з-за кордону чи заразилися у вогнищах малярії під час відрядження чи туристичної поїздки.
Немалярійні комарі можуть розповсюджувати збудників важких інфекційних захворювань (японський енцефаліт, карельська лихоманка та інші). Крім того, при кровосисанні комарі вводять в організм людини слину, яка зазвичай спричиняє сверблячку, печіння, почервоніння шкіри та підвищення температури тіла на місці укусу.

КЛІЩІ

klecshКліщі – одна з найдавніших груп наземних безхребетних. Кліщі – космополіти. Ними заселені майже всі екологічні ніші (вода, грунт, рослини, тварини). Кліщі є переносниками більше 100 інфекційних інвазійних хвороб людини і тварин. Багато видів кліщів є шкідниками продуктів тваринного і рослинного походження – борошняний, сирний та інші.
Характерною ознакою для більшості кліщів є малі розміри, відсутність вираженої сегментації тіла, наявність у циклі розвитку шестиногої личинки, наступними за якою є німфальна та імагінальна фази. Тіло кліщів зазвичай кулевидне чи продовгувато-овальне. Кінці ніг озброєні кігтиками та присосками.

КЛОПИ

klopПостільні клопи зазвичай оселяються у помешканнях людини: ховаються під шпалерами, плінтусами, у шпаринах полу, стелі, складках матраців, за рамами картин, за карнизами, у книгах, меблях та інших предметах побуту. У нічний час клопи вилазять зі своїх схованок та нападають на людей. Клопів часто переносять з квартири в квартиру при переїзді – з меблями, одягом та іншими предметами. Клопи у більшості харчуються кров’ю людини, але можуть також нападати на домашніх тварин. Постільні клопи мають дуже сплющене тіло червоно-бурого кольору, довжиною 3-5 мм, покрите густими волосинами. Це безкрилі комахи.
Для запобігання появи клопів необхідно:

  • дотримання елементарних гігієнічних норм;
  • постійне підтримання санітарного порядку у помешканні;
  • своєчасне проведення ремонту у приміщенні (шпаклювання щілин і дрібних отворів у стінах, підлозі, плінтусах, поклека шпалер, систематичний ремонт м’яких меблів і т.ін.);
  • систематичний огляд усіх меблів при переїзді.

ВОШІ

voshВоші – це дрібні безкрилі комахи зі сплющеним тілом, специфічні паразити ссавців. Паразитами людини є платяна, головна і лобкова воші.
Це специфічні переносники збудників ряду важких хвороб людини (висипного та поворотного тифу, волинської лихоманки та ін.) Воші поширюються при тісному контакті однієї людини з іншою.
Важливою мірою запобіганню педикульозу є дотримання правил особистої гігієни. Присутність вошей є показником антисанітарного стану сім’ї, колективу, дітей.
При виявленні вошей необхідне проведення санітарної обробки приміщення с обов’язковою дезінсекцією постільної білизни, одягу і т.п. При зараженні лобковими вошами необхідно звернутися до лікаря-дерматовенеролога.

БЛОХИ

blohaБлохи – це дрібні безкрилі комахи з колесисучим ротовим апаратом, сплющеним з боків тілом і ногами, які пристосовані стрибати. Блохи здатні переходити з одного хазяїна на іншого.
Блохи є переносниками збудників багатьох інфекційних захворювань (псевдотуберкульоз, лістеріоз, туляремія, черевнотифових інфекцій та ін.).
Для запобігання появи у квартирах блох, які паразитують на домашніх тваринах, останніх необхідно систематично оглядати. Крім того, при появі блох необхідно проводити обробки проти гризунів, оскільки вони є основними прогодувальниками бліх.

 

МІЛЬ

molМіль часто заводиться в килимах, у місцях, де мало ходять або під меблями, біля плінтусів. Часто міллю вражаються сукно на столі, фетрові та суконні прокладки в піаніно, м’які меблі (зовні, якщо вони оббиті тканиною з вмістом вовни, і зсередини, якщо є волосяні подушки). Міль часто заводиться там, де мало провітрюють приміщення і є багато речей, що мало носять. Особливо часто вражуються міллю суконні речі з жирними плямами. Усі хутряні та вовняні вироби треба старанно чистити і вибивати на чистому повітрі. Особливо ретельно вибивають краї складок.
Яйця і гусінь гинуть під впливом світла і кисню. Саме тому провітрювання є доволі ефективним способом боротьби з міллю.
Міль плодова пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, антипку й інші кісточкові. Метелик дуже подібний до яблуневої молі, але має сіру а не білу бахрому на зовнішньому краї передніх крил. Крім того, гусениці плодової молі не мінують листя навесні. а живуть відкрито, спочатку скелетують листя, а потім об'їдають його з країв. Заляльковуються вони по одній, розкидано по всій гілці, де розташоване павутинне гніздо; суцільних жмутів коконів, як яблунева міль, не утворюють. Кокони плодової молі тонкі, прозорі, крізь них просвічуються лялечки, тоді як кокони яблуневої молі щільні, не просвічуються. Лялечки смугасті: голова, груди і кінець черевця забарвлені в чорний колір, решта черевця яскраво-жовтого кольору, а посередині черевця є ряд темних плям трикутної форми. Плодова міль поширена у всіх плодових зонах України і далеко за її межами. Значної шкоди завдає в садах Кримської, Запорізької, Херсонської та Одеської областей.

ОСИ

osaУ сімейства громадських ос все як у людей: живуть громадою, мають робочих ос (які, до речі, жалять найболючіше) самців і матку. Але якщо, приміром, бджола здатна вжалити людину тільки раз, то робочі оси можуть зробити це багато разів підряд.
Річ у тім, що жало бджоли зазубрене і витягнути його зі шкіри людини бджола не може. Разом з жалом у шкірі залишається і частина внутрішніх органів бджоли, - це і є причиною, чому вона гине. А в оси жало гладке. До речі, багаторазові укуси – це дуже небезпечно: 200-500 для дорослого и 100-200 для дитини - призводить до смерті.
Осине гніздо існує одне літо. Самці й робочі оси восени вмирають, а залишаються зимувати запліднені самки. Самка, що перезимувала, починає будівництво нового гнізда. Кількість ос, довжина яких 13-19 міліметрів, у такому гнізді сягає 1000 і більше.

© 2018 Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України. Усі права захищені.
Розробка сайту та техпідтримка — net-tuning.com. Хостинг - JuraHost.com