Дирофіляріоз

Дирофіляріоз – небезпечне паразитарне захворювання. На території Одеської області дирофіляріоз реєструється з 1969 року і в останні 5 років має стійку тенденцію до зростання, що пов'язано із значним розповсюдженням паразита серед тварин, широким видовим спектром та чисельністю на території області його переносників - кровосисних комарів, сприятливими кліматичними умовами, високими адаптаційними властивостями гельмінта.

komarДирофіляріоз – це тканинний зоонозний гельмінтоз - захворювання , яке вражає, як людину, так і тварину, та супроводжується тяжкою патологією всіх систем організму, включаючи головний мозок і очі. Для нього характерна трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг. Дирофіляріоз відноситься до природно-осередкових хвороб.

dirof

У хворих на дирофіляріоз тварин статевозріла самка гельмінта, яка знаходиться в підшкірній клітковині, народжує живих личинок (до 30 тисяч на добу), які потрапляють у кров'яне русло тварини. При укусах хворої тварини комарами живі личинки потрапляють в організм комара, де протягом 10 днів розвиваються до інвазійної стадії. Максимальний термін життя дирофілярій в організмі хазяїна становить два роки. За цей період одна самка паразита відроджує до 20 млн. личинок, тому хвороба часто набуває хронічного характеру.

Основним симптомом при захворюванні, переважно, є пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія різного ступеня інтенсивності. Характерним симптомом, також, є міграція гельмінта під шкірою, що має вираз відчуття пересування чи ущільнення пухлини. Інколи хворі скаржаться на головний біль, нудоту, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль в місці локалізації гельмінта з іррадіацією за ходом нервових стовбурів.

У хворих відмічається різноманітна локалізація процесу. Найчастіше це ураження очей – до 55% випадків, у меншому ступені - ураження голови, обличчя, шиї, грудей, живота, статевих органів, верхніх та нижніх кінцівок.

В первинних діагнозах у 85% хворих дирофіляріоз було визначено як пухлини, новоутворення, атероми, флегмони, кавернозні гемангіоми, у 10 % випадків - як флебіти, у 4% випадків - як паразитарні кісти.

Після оперативного втручання та паразитологічного дослідження видаленого гельмінта встановлювався заключний діагноз. У всіх випадках збудником інвазії була Dirofilaria repens. В 98% випадків паразити були визначені як неповностатеві самиці D. repens або їх фрагменти, довжиною від 4,2 до 19,3 см.

За даними державної служби ветеринарної медицини в Одеській області спорадично реєструються випадки захворювання собак на дирофіляріози (D. Repens, D. Immitis). Зараження в регіоні відбувається через укуси кровосисних комарів р.р.Aedes, Culex та Anopheles, які є проміжними хазяїнами збудника дирофіляріозу, та які реєструються по всіх районах Одеської області. Реальну загрозу поширення захворювання на дирофіляріоз посилює висока личинкова щільність комарів – переносників на водоймах Одеської області – до 30 особин на кв. м. водної площі.

Аналіз епідеміологічної ситуації з дирофіляріозу свідчить про тенденцію до зростання ролі трансмісивних паразитозів в патології населення, у зв'язку з чим заходи особистої профілактики набувають першоступеневого значення. По-перше, це уникнення контактів з кровосисними комахами: використання москітних сіток, відлякуючих ароматичних рідин, репелентів та фумігаторів (при відсутності алергії), скорочення перебування у місцях розповсюдження комарів у темний час доби.

© 2018 Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України. Усі права захищені.
Розробка сайту та техпідтримка — net-tuning.com. Хостинг - JuraHost.com